До дворічної річниці з повномасштабного вторгнення ми об’єднали в одну подію мистецтво, театр і поезію, щоб вшанувати стійкість українців, які переживають полон, та привернути увагу до постійних випробувань, з якими стикаються сім’ї тих, хто досі перебуває в російських тюрмах. Захід, організований Maple Hope Foundation у співпраці з Театром драми та ляльок «Саламандра», складався з трьох ключових частин:
1. Фотовиставка «Очі Маріуполя»
Захід розпочався з фотовиставки «Очі Маріуполя», створеної Анастасією Дмитрук. Цей проєкт, що експонується у всьому світі, присвячений захисникам Маріуполя та Азовсталі, які представлені не як безликі воїни, а як реальні, живі люди, що захищають демократичний світ.

2. Моновистава «В полоні» Венери Ібрагімової
Головною подією вечора стала моновистава «В полоні», режисером якої є Венера Ібрагімова. Постановка заснована на реальних історіях і натхненна поетичною збіркою «Люди зі сталі» Оксани Гурської. Вистава передала біль, надію та незламність українців, які перебувають у російських тюрмах. У постановці прозвучав голос відомого актора Євгена Нищука, а музичний супровід на акордеоні забезпечив Тарас Лука. Вистава зворушила глядачів до сліз і змусила замислитися.

3. Презентація поетичної збірки «Люди зі сталі»
Після вистави гості мали можливість зустрітися з Оксаною Гурською — поетесою, волонтеркою та активісткою, чия творчість надихнула моновиставу. Її поезія, створена на основі особистого досвіду, адже її близька людина досі перебуває в російському полоні, стала голосом тисяч українців, які переживають цю трагедію.

Заклик до дії
Цей безкоштовний захід заохочував добровільні пожертви на підтримку сімей полонених і тих, хто досі шукає своїх зниклих безвісти близьких. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на січень 2024 року понад 8 000 українців перебувають у російському полоні, а тисячі людей досі вважаються зниклими безвісти.
Захід нагадав учасникам про важливість солідарності та постійних зусиль для підтримки тих, кого торкнулася війна. Він став не лише вшануванням стійкості України, а й закликом до справедливості та людяності.